Бывший пoлузaщитник «Кaрпaт» Миxaил Кoпoлoвeц в интервью FootballHub рассказал о своем отношении к Ярославу Ракицкому и Анатолию Тимощуку:
– Эта война снимет много масок. Ракицкий провел много матчей за сборную Украины, он не может быть в стороне. Есть какие-то душа, сердце. Да, он перешел в российскую команду, но когда идет война, когда убивают его людей, он не может просто смотреть и играть в футбол. Такого человека я бы принял. Да, на него многие злились, но он провел много матчей в составе национальной команды. Он понял, что он не может находиться в России.
Если сравнивать его с Тимощуком, то Анатолий – человек без позиции. Правильно сказал Артем Федецкий, что деньги затмили ему все. Это не человек, это получеловек, у которого нет сердца и души. Я так понимаю, что он заблудился. Я не уверен, что он чувствует себя россиянином. Думаю, он чувствует себя украинцем. Если он сейчас все признает и уедет оттуда, то его тоже не очень ждут. Поэтому он принял такую позицию – сидит и молчит. О таких людях даже не хочется говорить, тошнит от них. Если ты сидишь там и видишь, что происходит в твоем государстве – гибнут люди и дети, миллионы уезжают из страны – а ты, человек на которого смотрят, не можешь донести свое мнение и сказать «Не стреляйте».
Михайло Кополовець: Ця війна зніме багато масок
Колишній півзахисник «Карпат» Михайло Кополовець в інтерв’ю FootballHub розповів про своє ставлення до Ярослава Ракицького та Анатолія Тимощука:
– Ця війна зніме багато масок. Ракицький провів багато матчів за збірну України, він не може бути осторонь. Є ж якась душа, серце. Так, він перейшов в російську команду, але коли вже йде війна, коли вбивають його людей, він не може просто дивитися та грати в футбол. Таку людину я б прийняв. Так на нього багато людей злилися, але він провів багато матчів у складі національної команди. Він зрозумів, він не може знаходитися в Росії.
Якщо порівнювати його з Тимощуком, то Анатолій – людина без позиції. Правильно сказав Артем Федецький, що гроші затьмарили йому все. Це не людина, це напівлюдина, в якої немає серця та душі. Я так розумію, що він заблукав. Я не впевнений, що він відчуває себе росіянином. Думаю, він відчуває себе українцем. Якщо він зараз все признає та поїде звідти, то тут його теж не дуже чекають. Тому він прийняв таку позицію – сидить та мовчить. Про таких людей навіть не хочеться говорити, нудить від них. Якщо ти сидиш там і бачиш, що відбувається у твоїй державі – гинуть люди та діти, мільйони виїжджають з країни – а ти, людина на яку дивляться, не можеш донести свою думку та сказати «Не стріляйте».